Завтра
Днём
Вечером
Поделиться новостью

☛ Инновационные подходы к омоложению! Чистка, пилинг, карбокситерапия, мезотерапия, биоревитализация. Контурная пластика: увеличение губ, коррекция формы носа, подбородка, скулы. Ботулинотерапия: ботокс, диспорт. Антицеллюлитные программы. ☝ Гарантия, опыт, Сертифицированные препараты, профессиональный врач косметолог - дерматолог! Действует система скидок! ☎ Звоните (095) 836-01-85, ул. Соборности, 29, оф. 307. Сделайте себе подарок!

" . $this->translate('ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:') . "
"; foreach ($GLOBALS['other_news'] as $key => $value) { ?> "; //echo $this->partialLoop('front/partials/partial-main-posts', $other_news); } ?>

Сталин, война и рассказы: о чем писала одна из старейших полтавских газет 74 года назад


26

Кобеляцкий «Колос», который в следующем году будет отмечать столетие со дня основания, в 1944 году назывался «Победитель».

 

Самая известная газета Кобеляцкого района получила жизнь в начале ХХ века со сменой власти: в 1919 году появился «Голос бедноты», который, правда, просуществовал всего год. Впоследствии название изменили на «Известия», спустя десятилетия очередное обновление - теперь «За коллективизацию».

 

В 1936 году издание переименовали в «Большевик». Он просуществовал до самого прихода немецких войск в райцентр (сентябрь 1941 года).

 


В 1944 году появился «Победитель» - издание Кобеляцкого районного комитета КП(б)У и райсовета депутатов трудящихся. Точную дату первого издания «Победителя» назвать сейчас сложно. В Государственном архиве Полтавской области первым сохранившимся до наших дней экземпляром является издание за понедельник, 1 мая 1944 года. Однако следует отметить, что по нумерации указана газета имела №28 (35).

 

 

Компоновка газеты была привычной для сталинских времен: на первой полосе в основном публиковались приказы высшего руководства страны и оперативные сводки Советского Информбюро, а на последующих - небольшие материалы-заметки о жизни района, успешной «борьбе за высокий урожай», объявления и обзор международных новостей.

Ответственным редактором был В.Т. Поберий. Тираж от 600 до 2000 экземпляров. Цена - 15-20 копеек.

 

Какими были материалы в газетах того времени смотрите ниже. Орфография сохранена. Публикуется на языке оригинала.

 

 

1944

 

«Добре налагоджена робота в дитяслях колгоспу імені Леніна. Діти забезпечені смачними обідами. Видаються їм і кондвироби. Колгоспниці з радістю вправляють дітей до дитясел, а самі самовіддано працюють на колгоспних полях» (С.Поберій, 14.5.44)

 

«…Старики говорять – не пам’ятаємо, коли був такий хліб на землях нашого колгоспу, високий і густий, миша не пролізе. А колосся, неначе бичі, довгі та важкі. Навірняка буде більше 100 пудів на гектар» (С.Варава, 13.7.44)

 

«Керівники колгоспу «Шлях до комунізму» багато говорили і обіцяли в районі та нарадах і в себе на місці, в колгоспі, що до збиральної підготуємось якнайкраще, вийдемо в поле у всеозброєнні. Це все слова, а діла зробили, соромно й казати. Правда, колгоспники вийшли на жнива організовано, дружно приступили до збирання врожаю.

Пустили агрегат жаток на тракторній і кінній тязі. Тільки зайшли в ділянку дорідного жита, і зразу ж тобі біда—всі жатки вийшли з ладу.

Оце вам і … ми готові, як по маслу піде, тільки почати. Ну і почали, вірніше, не жнива, а ремонт жаток в полі.

Це ще й не все. В'язальниці вийшли без грабель, і почали роботу знеосіблено, обкосів не зроблено, питтєвої води в поле не вивезено. Виявилось багато недоліків, всіх не перелічиш.

Всі виявлені недоліки першого дня на жнивах, треба зразу ж ліквідувати і збиральну провести так, як цього вимагав фронт», ваша батьківщина».

(Ф.Рєпін, 16.7.44)

 

«В місті Кобеляки є їдальня. Вона розташована на п'яти вуглах, де схрещуються вулиці Ленінська, Першотравнева і Жовтнева.

Їдальня обслуговує робітників і службовців - одиноких і сімейних. Готують тут і лише сніданок і обід. Відкривають її о 8 годині ранку. Особливо зранку бувають великі черги. Кожен спішить раніше поснідати, щоб не спізнитися на роботу.

— Якщо Надя буде обслуговувати, значить не спізнимось - гомонять в черзі.

І дійсно, Надя офіціантка привітлива, обслуговує дуже швидко, всі задоволені і не нахваляться Надєю.

Коли діжурить Ніна, можете почути одні прокльони. Доводиться довго чекати, нервувати і апетіт пропадав. Ця не спішить, ходить від столу до столу, як пава.

Нема їй нужди, що люди спішать на роботу.

Буфетчиця Міронова - це умниця. У неї багато знайомих. Вона може чеки передавати через голови знайомим і нічого їй не говори, бо підніме такий трам тарарам, що хоч тікай з їдальні. Часто й густо робітники йдуть на роботу не снідавши.

Завідуючої їдальні теж не чіпай. Вона на скарги спогорда відповідає: «Кому невгодно можете столуватись дома».

Щоб не спізнюватись на роботу або не залишатись без сніданку, надіємося, що Міронова буде відпускати чеки всім по черзі, без вибору, офіціантка Ніна повороткіше запрацює, а тов. Лукачова зверне серйозну увагу на недоліки в роботі їдальні».

(Н.Науменко, 24.8.44)

 

«Партія й уряд нашої країни особливі турботи проявляють про радянського вчителя. Видано навіть постанови про покращення матеріально-побутових умов учителів.

Але голови споживчих товариств – Бродщанського т.Гусаренко, Марківського т.Шевела грубо порушують ці постанови…

Голова РСС тов. Коопчатий мало контролює і перевіряє роботу голів споживчих товариств, а навпаки, потурає їм».

(Є. Ілляшенко – голова РК спілки РПСШ, 5.11.44)

 

«…За обліком 1-4 класи повинно відвідувати 4697 учнів. Отже є відсів учнів, серед яких більшість дітей фронтовиків, сироти, які через матеріально побутові умови не можуть відвідувати школу…»

(Є.Ілляшенко, 26.11.44)

 

«Два дні (15 і 16 березня) в м.Кобеляки триває судовий військового трибуналу під головуванням майора юстиції тов.Чунаєва…

На лаві підсудних зрадник Батьківщини бувший начальник поліції Кобеляцького району Іордан К.А.

…Воєнний трибунал визнав цілком доведеною вину підсудного в злочинах і засудив підсудного Іордана до вищої кари розстрілу.

Вирок був вислуханий численними трудящими м.Кобеляки, що зібралися у залі суду, з напруженою увагою і зустрінутий одностайним схваленням».

(29.3.45)

 

«Я зі своєю сестрою Алою два рази проглянула кінокартину «Клятва». Дуже цікавий фільм. Перший раз ніби так швидко пройшла картина, що ми й не надивились на товариша Сталіна. Вирішили піти вдруге…».

(Люда Баглай – учениця ІІІ класу Кобеляцької ІІ семирічної школи, 10.11.46).

 

«Днями райпрокуратура зробила слідство і притягла до відповідальності за самогоноваріння громадян Ф.Ф.Глушко, І.П.Рижов, Л.Каблучка та А.А. Стовбу по 132 ст.КК. Справу на них передано до народного суду.

Народний суд розглянувши кримінальні справи у відкритому судовому засіданні засудив цих громадян від 1 до 2 років позбавлення волі».

(П.Григоренко – райпрокурор, 5.3.1946)

 

«Зустрічаючи свято трудящих – Перше травня, колектив працівників готелю м.Кобеляки провів значну роботу по наведенню порядку навколо будинку готелю. Посаджено дерева, підправлено клумби, на яких посіяні різноманітні квіти, приведено у належний стан все подвір’я – боремося за культуру міста».

(О.Крилівська – завідуюча готелю, квітень 1948 року).

 

 

Нынешнее название («Колос») газета получила в 1965 году.

 

Автор выражает благодарность архивисту I категории отдела информации и использования документов Государственного архива Полтавской области Вячеславу Сушко за помощь в создании материала.


Олег Дубина (главное фото - risu.org.ua)
Теги: история
КОММЕНТАРИИ:
Авторизация

{{comment.comment_user_name}}
{{formatDate(comment.comment_date,'ru-Ru','2018')}}
{{comment.comment_content}}
{{comment_2.comment_user_name}}
{{formatDate(comment_2.comment_date,'ru-Ru','2018')}}
{{comment_2.comment_content}}
{{comment_3.comment_user_name}}
{{formatDate(comment_3.comment_date,'ru-Ru','2018')}}
{{comment_3.comment_content}}